Милосердя

Милосердям править честь і совість,

Це поняття ототожнює життя,

Адже доброта – не випадковість,

То є вічних істин відкриття.

 

Це сердечне співчуття й повага,

Щирий відгук до чужого болю.

Тяжко хворому, голодному  - увага,

Тепле слово, віра в кращу долю.

 

І сліпі, знедолені й  нужденні,

Й сирота чужий серед своїх,

Переборюють страхи щоденні,

А ми є байдужі – і це гріх.

 

Поділімось ніжним піклуванням

І зігріймо від тяжких страждань,

Щоб усі гіркі розчарування

Розчинились обрієм бажань.

 

Не заради слави чи подяки,

Не для схвалення людських думок

Чи визнань чеснот всіляких,

А для того, щоб зробити крок.

 

 

До святих високих поривань,

Мудрості і світлої надії.

Та позбутись зайвих нарікань

Й лютої холодної бездії.

 

Тож давайте вчитись помічати

Чуже горе , біль , душевні муки,

Розуміти, чути,  пробачати,

 Прагнути до божої  науки.

 

Бути людяним і бережливим

До відвертих справжніх почуттів,

Поважати всіх, бути чутливим,

Щоби світ сучасний не спустів.

 

І проб’ється істина у слові,

Тім, що лине з глибини душі,

Бо людина народилась у любові,

А для неї доброта – рушій.

 

В час стрімкий  і швидкоплинний

Серед  хмурих і стурбованих очей,

Коли вир проблем невпинний,

Будьмо милосердні між людей!