Школярочка
Як неба синь птахів стрічає вільних,
Так вересневої пори духмяних трав
Мене зустріла школа моя рідна
Яскравим дивосвітом ніжних барв.
Це перша сходинка в житті моєму,
Це перша літера й перша тривога.
І труднощі стежиною взаємин,
Що стелить нам до знань дорога.
Не все вдається серденьку малому,
Бентежить раз у раз дзвінок.
Щоднини боязко знаходити самому
Питання й відповіді, що несе урок.
І однокласники мої, привітні й щирі,
Звуть на перерві книжечки гортать.
А я соромлюсь, може це і дивно…
Хоч у своїм дворі за грою дні летять!
Та швидко смуток мій за обрій відійде,
Коли ласкаве слово вчитель подарує,
Теплом зігріє, приголубить обійме –
І усміхнеться все навколо, зачарує.
Інші вірші
З Україною в серці ( 1-й розділ)
Болить за тебе серце, Україно!
Шевченкове слово крізь терна віків…
Справа мого життя (2-й розділ)
Для вас, батьки… (3- й розділ)
Навідуйтеся до батьків у гості!