Спасибі

Спасибі Богу, що смиренність дав,

Для мудрості ключів підніжжя,

За те, що і за мене він страждав,

Як люд блукав у роздоріжжя.

 

Батькам спасибі, що  зростили

В мені жагу до барвінкових слів,

І день  у день старалися щосили,

Щоб у мені цей дар не тлів.

 

Спасибі від душі тим людям,

Які допомогли мені здійснити

Таємну мрію на обмову суддям,

Котрі  нас зможуть  розсудити.

 

Спасибі тим, хто дниною гортає

Ці сторінки, написані життям,

І між рядками десь себе читає,

Стає близьким моїм чуттям.

 

Тим, хто на потім  книгу відкладе ,

Чи у сльозі , читаючи, застигне,

Кому байдужістю вона зійде,

А хто до неї так і не достигне.

 

Спасибі Господу, що вільною живу

У вірнім слові в батьківській колибі,

У неосяжнім океані творчості пливу,

І ось за це я мовлю всім: «Спасибі!»