Ти не плач, моя милая мамо!..

Гірких сліз у долоні не лий.

Ти сьогодні прокинулась рано

І страждань повен день твій новий.

Скільки сили тобі вистачає,

Ти боротися, мамо, повинна.

Тільки той надій не втрачає,

Хто крокує вперед безупинно!

Не журись, моя милая мамо,

Я весь час буду поряд з тобою,

Щоб загоїти всі твої рани

У своїй безкінечній любові.

Я без тебе,як птах у неволі,

Одинока зоря в темно-синюю ніч.

Я щоднини проситиму в долі

Щастя й вдачі тобі зусебіч.

Лише сповідь і віра врятує,

Тільки ти не зрікайся надій,

Недаремно у душах вирує

Безупинний життя буревій.

Знаю - я перед Богом безсила .

Ти за це мені, мамо, прости!

Вже на біль твій дивитись не сила,

Бо страждаю я так, як і ти.

Але падаю я на коліна

І благаю: «Ти тільки не йди!»

Бо життя це без тебе – руїна

На розламаних стінах біди.

Знов торкнуся твоїх сивих скронь,

Витру сльози життєвих невдач,

Поцілую у зморшки долонь,

ТІЛЬКИ ТИ, МОЯ МАМО, НЕ ПЛАЧ!..