Яблунька

Край дороги, у зорянім світлі,

Росте яблунька, віттям хитає.

То шепочеться з кленом на вітрі,

То в обіймах у місяця знов засинає.

І пахнуть яблука медовим цвітом,

Осіннє листя стелить килим золотий.

Ти не ламай її! Нехай не буде гірко

Тій яблуні квітучій, молодій!

Вона тобі не раз спасибі скаже,

Солодким даром щедро пригостить,

Та яблунька колись іще розкаже,

Як її цвіт від рук людських тремтить!..